отченаш

ОТЧЕНА́Ш, у і а, ч., заст.

1. розм. Молитва у віруючих християн.

Далі став читати [Наум] отченаш, аж поки зовсім опустили труну і попи молитвою запечатали яму (Кв.-Осн., II, 1956, 97);

— Це [в монастирі] не вдома: наїлася хліба з салом, прохарамаркала отченаша, та й спати… (Кач., II, 1958, 24).

2. жарт. Мораль, нотація.

Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вчитати доброго отченашу (Хотк., І, 1966, 83).

Значення в інших словниках

1. отченаш — отчена́ш іменник чоловічого роду молитва розм.  Орфографічний словник української мови
2. отченаш — див. кара  Словник синонімів Вусика
3. отченаш — -у і -а, ч. 1》 розм. Молитва у віруючих християн. 2》 жарт. Мораль, нотація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. отченаш — ОТЧЕНА́Ш, ч., заст. 1. род. а, розм. Основна молитва у віруючих християн. Далі став читати [Наум] отченаш, аж поки зовсім опустили труну і попи молитвою запечатали яму (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. Отченаш — Отчена́ш (Очена́ш) молитва “Отче наш” (м, ср, ст) ◊ чита́ти Очена́ш робити різкі, дошкульні зауваження; сварити, ганьбити; читати нотації, мораль (м, ср, ст)|| = бештати ♦ нема́ очена́ш, нема́ хлі́ба невправний у справі багато не заробить (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. отченаш — МОЛИ́ТВА (установлений текст, звернений до Бога, до святих); ПСАЛО́М (релігійна пісня, що як складова частина входить у Псалтир); ЛІТА́НІЯ (у католиків); ОТЧЕНА́Ш (у віруючих християн); ВІДХІДНА́ (над тим, хто помирає).  Словник синонімів української мови