офорт

ОФО́РТ, а, ч.

1. Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот.

Однією з позитивних рис творчої діяльності як старшого, так і молодшого покоління майстрів українського радянського естампа є широке використання різноманітних технік офорта і літографії (Мист., 5, 1956, 9).

2. Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (Рильський, III, 1956, 20);

Він терпляче й обережно закінчував загрунтовану для офорта дошку червоної міді (Ільч., Серце жде, 1939, 6).

Значення в інших словниках

1. офорт — офо́рт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. офорт — див. ГРАВЮРА.  Словник синонімів Караванського
3. офорт — -а, ч. 1》 Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот. 2》 Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. 3》 Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. офорт — ОФО́РТ, ч. 1. род. у. Спосіб поглибленого гравіювання на металі за допомогою кислот. Однією з позитивних рис творчої діяльності як старшого...  Словник української мови у 20 томах
5. офорт — офо́рт (від франц. eau forte – азотна кислота) 1. Вид гравірування, при якому лінії малюнка роблять різцем або голкою на смоляному покритті металевої гравюрної дошки і протравлюють кислотою. 2. Відбиток з дошки, гравірованої таким способом.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. офорт — Графічна техніка на металі; полягає у травленні азотною кислотою малюнка, виритого на покритій воском мідній або цинковій пластині, наповненні заглибин фарбою і виготовленні відбитків на папері; також твір, отриманий у такий спосіб.  Універсальний словник-енциклопедія
7. офорт — ГРАВЮ́РА (вирізьблений або витравлений на дошці, лінолеумі, пластинці малюнок; відбиток такого малюнка); КСИЛОГРА́ФІЯ, ДЕРЕВОРИ́Т, ДЕРЕВОРІ́З (на дошці); ОФО́РТ (на міді або цинку); ЛІТОГРА́ФІЯ (на вапняку, доломіті); ЕСТА́МП (відбиток...  Словник синонімів української мови
8. офорт — Офо́рт, -та; офо́рти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)