офірний

ОФІ́РНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до офі́ра; жертовний (у 1 знач.).

Офірний вогонь.

◊ Козе́л офі́рний — те саме, що Козе́л відпу́щення ( див. козе́л).

— Я бачу, що мені хочуть відвести роль козла офірного, — намагаючись стримувати голос, сказав він (Загреб., День.., 1964, 343).

Значення в інших словниках

1. офірний — офі́рний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. офірний — -а, -е, рідко. Прикм. до офіра; жертовний (у 1 знач.). Офірний вогонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офірний — ОФІ́РНИЙ, а, е. Прикм. до офі́ра; жертовний (у 1 знач.). – Все серце своє повинен він вложити в улюблену працю й її, як пісню офірну, повинен .. нести на вівтар людства (Н. Королева); Гетьмана щось вело – велике й офірне (Ю. Мушкетик); Офірний вогонь; Офірне ягня.  Словник української мови у 20 томах
4. офірний — козе́л відпу́щення (рідше офі́рний). Той, на кого звалюють чужу провину, відповідальність за інших. — То що ж, Корнію Кириловичу, я, виходить, за козла відпущення? (Ю. Збанацький); — Я бачу, що мені хочуть відвести роль козла офірного,— намагаючись стримувати голос, сказав він (П. Загребельний).  Фразеологічний словник української мови
5. офірний — ЖЕРТО́ВНИЙ (признач. для жертви; пов'язаний із принесенням жертви), ЖЕ́РТВЕНИЙ рідше, ОФІ́РНИЙ заст. Перед шаманом лежить жертовна сарна (З. Тулуб); Жертвену тварину душили мотузком, м'ясо варили в мідному казані, присвячуючи божеству кращі куски (з посібника); Офірний вогонь.  Словник синонімів української мови