охайненький
ОХА́ЙНЕНЬКИЙ, а, е, розм. Досить охайний.
З диму та з пари — десь угорі, на драбині, біля книжкових полиць, раптом виникла невеличка, охайненька постать алхіміка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 406).
Словник української мови (СУМ-11)ОХА́ЙНЕНЬКИЙ, а, е, розм. Досить охайний.
З диму та з пари — десь угорі, на драбині, біля книжкових полиць, раптом виникла невеличка, охайненька постать алхіміка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 406).
Словник української мови (СУМ-11)