оцупкуватий
ОЦУ́ПКУВАТИЙ, а, е. Невисокий, але міцної будови; кремезний.
Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (Коцюб., І, 1955, 319);
Біля самого столу опинився Грицько Лисогорко, оцупкуватий хлопець з тривожно-мрійними очима (Речм., Весн. грози, 1961, 241).
Словник української мови (СУМ-11)