оцупкуватий
ОЦУ́ПКУВАТИЙ, а, е.
Невисокий, але міцної будови; кремезний.
Погано пошита перкалева сукенка не укривала оцупкуватої фігури (М. Коцюбинський);
Біля самого столу опинився Грицько Лисогорко, оцупкуватий хлопець з тривожно-мрійними очима (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)