Словник української мови в 11 томах

очеремха

ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха.

Солодко пахне очеремха (Вовчок, VI, 1956, 275);

Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (Вас., І, 1959, 312).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. очеремха — очере́мха іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. очеремха — -и, ж., рідко. Те саме, що черемха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очеремха — ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха. Солодко пахне очеремха (Марко Вовчок); Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. очеремха — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М.  Словник синонімів української мови
  5. очеремха — Очеремха, -хи ж. = черемуха. Мет.  Словник української мови Грінченка