очеремха

ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М. Коцюбинський); Гойдає вогку черемшину Весни всевладної рука (М. Рильський); Солодко пахне очеремха (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. очеремха — очере́мха іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. очеремха — -и, ж., рідко. Те саме, що черемха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очеремха — ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха. Солодко пахне очеремха (Марко Вовчок); Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
4. очеремха — ОЧЕРЕ́МХА, и, ж., рідко. Те саме, що чере́мха. Солодко пахне очеремха (Вовчок, VI, 1956, 275); Із затінку виринула вже очеремха в білому цвіту (Вас., І, 1959, 312).  Словник української мови в 11 томах
5. очеремха — Очеремха, -хи ж. = черемуха. Мет.  Словник української мови Грінченка