павичка
ПАВИ́ЧКА, и, ж., рідко. Те саме, що па́ва 1, 2.
Впрягла [Юнона] в гринджолята павичку (Котл., І, 1952, 66);
*У порівн. От така як вийде, та що і твоя панночка! Іде як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда (Кв.-Осн., II, 1956, 26).
Словник української мови (СУМ-11)