павучиха
ПАВУЧИ́ХА, и, ж., розм.
1. Самка павука (у 1 знач.).
Часом трапляється, що голодна павучиха з’їдає свого "жениха" відразу ж після "весілля" (Наука.., 12, 1965, 50).
2. перен. Жін. до паву́к 2.
— Годі! — спинив Настю Осман. — А ти, стара павучихо, відповіси мені за цю витівку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 240).
Словник української мови (СУМ-11)