падишах

ПАДИША́Х, а, ч. Титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що носить цей титул.

Гарно поснідав Махмуд-падишах, Гарно йому і в душі, і в думках (Крим., Вибр., 1965, 133);

Побудував його [мавзолей] один з династії Великих Моголів-завойовників падишах Аурангзеб для своєї любимої дружини (Минко, Намасте.., 1957, 17).

Значення в інших словниках

1. падишах — падиша́х іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. падишах — -а, ч. Титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що носить цей титул.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. падишах — Король (перський)  Словник чужослів Павло Штепа
4. падишах — ПАДИША́Х, а, ч. Титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу, а також особа, що носить цей титул. Гарно поснідав Махмуд-падишах, Гарно йому і в душі, і в думках (А.  Словник української мови у 20 томах
5. падишах — падиша́х (перс. букв. – захисник, володар) титул монарха в деяких країнах Близького і Середнього Сходу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. падишах — Титул перських королів, згодом турец. султанів із династії Османів; 1926-73 титул короля Афґаністану.  Універсальний словник-енциклопедія
7. падишах — Падиша́х, -ха; -ша́хи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)