падко

ПА́ДКО, а, ч., діал.: Па́дку [мій]! — вигук, який виражає здивування, радість, переляк, злість і т. ін.

— Падку мій! Таж то аж наверх лізти, гей! — жахнулось щось у темряві пискливим баб’ячим голосом (Коцюб., І, 1955, 345).

Значення в інших словниках

1. падко — па́дко вигук незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. падко — Присл. до падкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. падко — ПА́ДКО, а, ч., діал.:.  Словник української мови у 20 томах