падкий
ПАДКИ́Й, а́, е́, на що, до чого, діал. Який має сильну пристрасть до чого-небудь; охочий.
Старий сидів насеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (Фр., VI, 1951, 415);
Небагато науки пройшов — церковно-приходську закінчив, та до книжки був падкий (Стельмах, II, 1962, 326).
Словник української мови (СУМ-11)