Словник української мови в 11 томах

палантин

ПАЛАНТИ́Н, а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа.

Соболевий палантин.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. палантин — паланти́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. палантин — -а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. Соболевий палантин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палантин — ПАЛАНТИ́Н, а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. Соболевий палантин; Оксамитовий палантин.  Словник української мови у 20 томах
  4. палантин — паланти́н (франц. palatine) широкий хутровий або оксамитовий жіночий шарф.  Словник іншомовних слів Мельничука