1. Словник української мови в 11 томах

палантин

ПАЛАНТИ́Н, а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа.

Соболевий палантин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палантин — паланти́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. палантин — -а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. Соболевий палантин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палантин — ПАЛАНТИ́Н, а, ч. Жіноча хутряна або оксамитова накидка у вигляді широкого, довгого шарфа. Соболевий палантин; Оксамитовий палантин. Словник української мови у 20 томах
  4. палантин — паланти́н (франц. palatine) широкий хутровий або оксамитовий жіночий шарф. Словник іншомовних слів Мельничука