палата
ПАЛА́ТА, и, ж.
1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац.
Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Шевч., II, 1963, 25);
Колись були у вас сади й палати, колись були у вас.. раби. Та все пройшло (Сос., II, 1958, 330);
*Образно. Понад дві і півсотні арештованих у тюрмі.. прагнули того ж, що й трудові люди Росії і України: миру хатам і війни .. палатам (Козл., Ю. Крук, 1957, 429).
2. заст. Велика, багато оздоблена кімната.
— Коли ти мені вірний та любий, на тобі ключі од усіх моїх палат. Ходи скрізь та правуй і порядкуй (Н.-Лев., III, 1956, 301);
— Гострим ножем стинають, несуть нас [квіти] у велику хату у панську палату, поставлять у воду, гублять нашу вроду (Л. Укр., III, 1952, 489);
Посла війська Запорозького цар московський прийняв у золотій палаті (Панч, Гомон. Україна, 1954, 459);
// Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.).
Туди вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (Скл., Святослав, 1959, 33);
// також ірон. Кімната або житло.
— Я хоч і знаю, де його палата, але заглядати до неї ніколи досі не подумав (Фр., IV, 1950, 67);
— Не журись, Мар’яне, вставлю в свої палати вікна й двері — переходь жити до нас, місця не перележиш (Стельмах, І, 1962, 231).
Оруже́йна пала́та — сховище зброї та предметів князівського й царського побуту у Московському кремлі, з початку XIX ст. перетворене на музей декоративного й прикладного мистецтва.
О, скільки злочинів і зла Цей камінь бачив сіруватий! Але ж нова зоря зійшла Край Оружейної палати (Рильський, III, 1961, 227).
◊ Ро́зуму (ума́) пала́та — дуже розумний.
Розуму палата, та ключ від неї загублений (Укр.. присл.., 1955, 250);
— Ви тільки гляньте, що накоїв наш попередній нерозумний голова! Тут треба десять років світлій голові з палатою ума працювати, щоб толку якогось добитись… (Рад. Укр., 15. XI 1962, 2).
3. Окрема кімната для хворих у лікарні, лікувальному закладі.
Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев’язочну (Довж., І, 1958, 320);
До послуг відпочиваючих [у пансіонаті] — зручні палати, чисте гірське повітря (Рад. Укр., 18.III 1962, 3).
4. Назва вищої законодавчої установи, яка входить до складу Верховної Ради СРСР.
Верховна Рада в СРСР складається з двох палат: Ради Союзу і Ради Національностей (Конст. СРСР, 1963, 10).
5. У країнах з парламентарною формою правління — назва парламенту в цілому або кожної з його частин.
Подекуди селяни брались до зброї і руйнували будинки поміщиків. Це налякало нове дворянство [Англії], і палата громад наказала придушити селянський рух (Нова іст., 1956, 9);
Народна палата Німецької Демократичної Республіки; Палата лордів.
6. Назва деяких державних установ, які відають чим-небудь.
Суддя був.. добрий і славився як диво. Уже бувало як що зробить сам, то й сенат не видума краще, не то що палата (Мирний, І, 1954, 160);
— А в межову палату не скаржились? — Та що з того? Хитрий закон був для мужика: на оскарження давався тільки місяць (Стельмах, І, 1963, 273);
Починаючи з 1946 року Всесоюзна торговельна палата провела більше 150 виставок в багатьох країнах Європи, Азії, Америки і Африки (Рад. Укр., 29.І 1961, 4);
Казенна палата; Судова палата; Палата мір і ваги; Книжкова палата.
Значення в інших словниках
- палата — пала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- палата — (в палаці) світлиця, кімната, заля; (в лікарні) покій; (депутатів) рада; (мір і ваги) відомство; мн. ПАЛАТИ, хороми, апартаменти, ур. зап. чертоги. Словник синонімів Караванського
- палата — див. багато; дім Словник синонімів Вусика
- палата — -и, ж. 1》 тільки мн., заст. Великий, багатий будинок із численними кімнатами; палац. 2》 заст. Велика, багато оздоблена кімната. || Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.). || також ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палата — ПАЛА́ТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Т. Шевченко). 2. заст. Велика, багато оздоблена кімната. Словник української мови у 20 томах
- палата — пала́та (від лат. palatium – палац) 1. На Русі в 15–17 ст. житловий кам’яний будинок, іноді в 2–3 поверхи, з багатьма приміщеннями. 2. Велика, багато оздоблена кімната; приміщення для будь-яких спеціальних цілей (напр., Оружейна П. в Московському Кремлі). Словник іншомовних слів Мельничука
- палата — КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- палата — Пала́та, -ти; -ла́ти, -ла́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палата — 1. Парадний зал у давньоруській споруді, призначений для прийому гостей і урочистостей. Залежно від розмірів зводився безстовпним або з одним середнім стовпом, що підтримував склепінчасте перекриття. 2. Окрема кімната для хворих у лікувальному закладі. Архітектура і монументальне мистецтво
- палата — Палата, -ти ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч. Словник української мови Грінченка