1. Великий тлумачний словник сучасної мови

палата

пала́та

-и, ж.

1》 тільки мн., заст. Великий, багатий будинок із численними кімнатами; палац.

2》 заст. Велика, багато оздоблена кімната.

|| Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.).

|| також ірон. Кімната або житло.

Оружейна палата — сховище зброї та предметів князівського й царського побуту у Московському кремлі, від початку 19 ст. перетворене на музей декоративного й прикладного мистецтва.

3》 Окрема кімната для хворих у лікарні, лікувальному закладі.

4》 У країнах із парламентарною формою правління – назва парламенту в цілому або кожної з його частин.

Палата громад — нижня палата парламенту в деяких державах.

Палата депутатів — назва однопалатного парламенту Греції і нижніх палат парламентів деяких інших країн.

Палата лордів — назва верхньої палати парламенту Великої Британії.

Палата общин — назва нижніх палат парламенту у Великій Британії та Канаді.

Палата представників — назва нижніх палат парламентів або однопалатного парламенту в деяких країнах.

Палата радників — назва верхньої палати парламенту Японії.

5》 Назва деяких державних установ, які відають чим-небудь. Судова палата. Книжкова палата. Торгова палата.

6》 іст. Назва вищої законодавчої установи, яка входила до складу Верховної Ради СРСР.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палата — пала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. палата — (в палаці) світлиця, кімната, заля; (в лікарні) покій; (депутатів) рада; (мір і ваги) відомство; мн. ПАЛАТИ, хороми, апартаменти, ур. зап. чертоги. Словник синонімів Караванського
  3. палата — див. багато; дім Словник синонімів Вусика
  4. палата — ПАЛА́ТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Т. Шевченко). 2. заст. Велика, багато оздоблена кімната. Словник української мови у 20 томах
  5. палата — пала́та (від лат. palatium – палац) 1. На Русі в 15–17 ст. житловий кам’яний будинок, іноді в 2–3 поверхи, з багатьма приміщеннями. 2. Велика, багато оздоблена кімната; приміщення для будь-яких спеціальних цілей (напр., Оружейна П. в Московському Кремлі). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. палата — КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  7. палата — Пала́та, -ти; -ла́ти, -ла́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. палата — ПАЛА́ТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Шевч., II, 1963, 25); Колись були у вас сади й палати, колись були у вас.. раби. Словник української мови в 11 томах
  9. палата — 1. Парадний зал у давньоруській споруді, призначений для прийому гостей і урочистостей. Залежно від розмірів зводився безстовпним або з одним середнім стовпом, що підтримував склепінчасте перекриття. 2. Окрема кімната для хворих у лікувальному закладі. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. палата — Палата, -ти ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч. Словник української мови Грінченка