1. Словник іншомовних слів Мельничука

палата

пала́та

(від лат. palatium – палац)

1. На Русі в 15–17 ст. житловий кам’яний будинок, іноді в 2–3 поверхи, з багатьма приміщеннями.

2. Велика, багато оздоблена кімната; приміщення для будь-яких спеціальних цілей (напр., Оружейна П. в Московському Кремлі).

3. Назва деяких урядових установ у дореволюційній Росії (напр., казенна П., судова П.).

4. У країнах з парламентарною формою правління – назва парламенту в цілому або його частини (напр., П. лордів).

5. В СРСР назва рівноправних органів Верховної Ради СРСР – Ради Союзу і Ради Національностей.

6. Назва окремих державних установ в СРСР (напр., книжкова П.).

7. Кімната для хворих у лікувальному закладі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палата — пала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. палата — (в палаці) світлиця, кімната, заля; (в лікарні) покій; (депутатів) рада; (мір і ваги) відомство; мн. ПАЛАТИ, хороми, апартаменти, ур. зап. чертоги. Словник синонімів Караванського
  3. палата — див. багато; дім Словник синонімів Вусика
  4. палата — -и, ж. 1》 тільки мн., заст. Великий, багатий будинок із численними кімнатами; палац. 2》 заст. Велика, багато оздоблена кімната. || Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.). || також ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. палата — ПАЛА́ТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Т. Шевченко). 2. заст. Велика, багато оздоблена кімната. Словник української мови у 20 томах
  6. палата — КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  7. палата — Пала́та, -ти; -ла́ти, -ла́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. палата — ПАЛА́ТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Шевч., II, 1963, 25); Колись були у вас сади й палати, колись були у вас.. раби. Словник української мови в 11 томах
  9. палата — 1. Парадний зал у давньоруській споруді, призначений для прийому гостей і урочистостей. Залежно від розмірів зводився безстовпним або з одним середнім стовпом, що підтримував склепінчасте перекриття. 2. Окрема кімната для хворих у лікувальному закладі. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. палата — Палата, -ти ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч. Словник української мови Грінченка