палата
ПАЛА́ТА, и, ж.
1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац.
Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Т. Шевченко).
2. заст. Велика, багато оздоблена кімната.
– Коли ти мені вірний та любий, на тобі ключі од усіх моїх палат. Ходи скрізь та правуй і порядкуй (І. Нечуй-Левицький);
– Гострим ножем стинають, несуть нас [квіти] у велику хату у панську палату, поставлять у воду, гублять нашу вроду (Леся Українка);
Пишно, сліпучо освітляться золоті палати, сотні розкішно вбраних вельмож, галантних кавалерів, красивих дам будуть плестися в граціозні, гармонійні вінки Менцета під ніжні звуки невидимих оркестрів (Г. Хоткевич);
// Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.).
Туди вели широкі сходи, в кінці яких була Людна палата, де звичайно збирались ті, що ждали виходу княгині (С. Скляренко);
// також ірон. Кімната або житло.
– Я хоч і знаю, де його палата, але заглядати до неї ніколи досі не подумав (І. Франко);
– Не журись, Мар'яне, вставлю в свої палати вікна й двері – переходь жити до нас, місця не перележиш (М. Стельмах).
3. Окрема кімната для хворих у лікарні, лікувальному закладі.
Обійшовши всі палати, хірург Богдановський зайшов у перев'язочну [перев'язувальну] (О. Довженко);
Біла палата, все біле, і двері, й вікна, й ліжко, на якому вона сама не знає як опинилась (П. Дорошко).
4. іст. Назва вищої законодавчої установи-частини Верховної Ради СРСР.
Верховна Рада в СРСР складається з двох палат: Ради Союзу і Ради Національностей (з мови документів).
5. У країнах з парламентарною формою правління – назва парламенту в цілому або кожної з його частин.
Палата лордів;
Палата депутатів;
Палата представників.
6. Назва певних типів державних або громадських установ.
Суддя був .. добрий і славився як диво. Уже бувало як що зробить сам, то й сенат не видума краще, не то що палата (Панас Мирний);
– А в межову палату не скаржились? – Та що з того? Хитрий закон був для мужика: на оскарження давався тільки місяць (М. Стельмах);
Судова палата;
Палата мір і вимірних приладів;
Книжкова палата;
Торговельна палата.
(1) Торгове́льна пала́та – громадська організація, створена для сприяння розвиткові економічних, зокрема зовнішньоторговельних, зв'язків між країнами;
(2) Тра́пезна пала́та – частина архітектурного ансамблю культових споруд.
У приміщенні Трапезної палати Києво-Печерського заповідника відбулася виставка “Поезія та органна музика” (з публіц. літ.).
△ (3) Рахунко́ва пала́та;
(4) Пала́та представникі́в – у ряді країн – назва нижньої палати парламенту (наприклад, в Австралії, Бельгії, Ірландії, США) або однопалатного парламенту (наприклад, у Новій Зеландії).
◇ (5) Ро́зуму (ума́) пала́та – дуже розумний.
Розуму палата, та ключ від неї загублений (прислів'я).
Значення в інших словниках
- палата — пала́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- палата — (в палаці) світлиця, кімната, заля; (в лікарні) покій; (депутатів) рада; (мір і ваги) відомство; мн. ПАЛАТИ, хороми, апартаменти, ур. зап. чертоги. Словник синонімів Караванського
- палата — див. багато; дім Словник синонімів Вусика
- палата — -и, ж. 1》 тільки мн., заст. Великий, багатий будинок із численними кімнатами; палац. 2》 заст. Велика, багато оздоблена кімната. || Велике приміщення, призначене для спеціальних цілей (видовищ, зібрань, збереження творів мистецтва і т. ін.). || також ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палата — пала́та (від лат. palatium – палац) 1. На Русі в 15–17 ст. житловий кам’яний будинок, іноді в 2–3 поверхи, з багатьма приміщеннями. 2. Велика, багато оздоблена кімната; приміщення для будь-яких спеціальних цілей (напр., Оружейна П. в Московському Кремлі). Словник іншомовних слів Мельничука
- палата — КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- палата — Пала́та, -ти; -ла́ти, -ла́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- палата — ПАЛА́ТА, и, ж. 1. тільки мн., заст. Великий, багатий будинок з численними кімнатами; палац. Цвітуть сади; біліють хати, А на горі стоять палати, Неначе диво (Шевч., II, 1963, 25); Колись були у вас сади й палати, колись були у вас.. раби. Словник української мови в 11 томах
- палата — 1. Парадний зал у давньоруській споруді, призначений для прийому гостей і урочистостей. Залежно від розмірів зводився безстовпним або з одним середнім стовпом, що підтримував склепінчасте перекриття. 2. Окрема кімната для хворих у лікувальному закладі. Архітектура і монументальне мистецтво
- палата — Палата, -ти ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять. Шевч. Словник української мови Грінченка