пальба

ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. пали́ти²і звуки, утворювані цією дією.

Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Ле, Право.., 1957, 187);

Раптом усі насторожились, почувши шалену, безладну пальбу десь позаду, за лісовим півостровом (Гончар, III, 1959, 436);

*Образно. — Ось що лишилось [після землетрусу] од нашого прекрасного міста. Хто не чув — уявити собі не може тої пекельної ночі. Така пальба була, така канонада, наче всі сили небесні, земні й морські палили разом з своїх гармат (Коцюб., II, 1955, 403).

Відкрива́ти (відкри́ти, зніма́ти, зня́ти і т. ін.) пальбу́ — починати стріляти з вогнепальної зброї.

— Дозвольте відкрити по десанту пальбу з гармат, — підбіг до Суворова високий, з тонкими рисами обличчя командир батальйону (Добр., Очак. розмир, 1965, 75);

— Зняв би я тоді пальбу — вас би всіх постріляли разом зо мною (Смолич, Театр.., 1940, 159).

Значення в інших словниках

1. пальба — пальба́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пальба — див. бій  Словник синонімів Вусика
3. пальба — -и, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. палити II і звуки, утворювані цією дією. Відкривати пальбу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пальба — ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без дод., розм. Дія за знач. пали́ти² і звуки, утворювані цією дією. Земля .. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Іван Ле); Раптом усі насторожились, почувши шалену, безладну пальбу десь позаду...  Словник української мови у 20 томах
5. пальба — I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле).  Словник синонімів української мови