пальба

ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без дод., розм.

Дія за знач. пали́ти² і звуки, утворювані цією дією.

Земля .. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Іван Ле);

Раптом усі насторожились, почувши шалену, безладну пальбу десь позаду, за лісовим півостровом (О. Гончар);

* Образно. – Ось що лишилось [після землетрусу] од нашого прекрасного міста. Хто не чув – уявити собі не може тої пекельної ночі. Така пальба була, така канонада, наче всі сили небесні, земні й морські палили разом з своїх гармат (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. пальба — пальба́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пальба — див. бій  Словник синонімів Вусика
3. пальба — -и, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. палити II і звуки, утворювані цією дією. Відкривати пальбу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пальба — I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле).  Словник синонімів української мови
5. пальба — ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. пали́ти²і звуки, утворювані цією дією. Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах