пандекти
ПАНДЕ́КТИ, ів, мн. (одн. панде́кт, а, ч.), юр., іст. Збірники, які містять у собі повний виклад матеріалів, що стосуються якого-небудь питання;
// У стародавньому Римі — звід юридичних рішень, що мали силу закону.
Словник української мови (СУМ-11)