пандекти
панде́кти
-ів, мн. (одн. пандект, -а, ч.), юр., іст.
1》 Те саме, що дигести.
2》 Збірники, які містять повний виклад матеріалів, що стосуються якого-небудь питання.
|| У стародавньому Римі – звід юридичних рішень, що мали силу закону.
Великий тлумачний словник сучасної української мови