панитися

ПАНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок., розм. Триматися по-панському.

— Зовсім дурна баба, — думає Грицько, — а ще й паниться (Вас., Вибр., 1954, 100).

Значення в інших словниках

1. панитися — пани́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. панитися — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
3. панитися — -нюся, -нишся, недок., розм. Триматися по-панському.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. панитися — ПАНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок., розм. Триматися по-панському. – Зовсім дурна баба, – думає Грицько, – а ще й паниться (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
5. панитися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
6. панитися — Пани́тися, -ню́ся, -ни́шся гл. Держать себя но барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.  Словник української мови Грінченка