панічно

ПАНІ́ЧНО. Присл. до пані́чний.

Він панічно боявся будь-якого суду над собою (Мур., Свіже повітря.., 1962, 175);

Військо австрійське панічно залишило поле бою і лише завдячуючи Кутузову не було винищене й полонене Наполеоном (Кочура, Зол. грамота, 1960, 364);

*Образно. Слухаю — чогось панічно над хатою зашумів ліс, ніби, зірвавшись з коріння, тікав кудись (Вас., II, 1959, 329).

Значення в інших словниках

1. панічно — пані́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. панічно — Присл. до панічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панічно — Жаско, жасно  Словник чужослів Павло Штепа
4. панічно — ПАНІ́ЧНО. Присл. до пані́чний. Він панічно боявся будь-якого суду над собою (І. Муратов); Військо австрійське панічно залишило поле бою і лише завдячуючи Кутузову не було винищене й полонене Наполеоном (П. Кочура); * Образно.  Словник української мови у 20 томах