панічно

ПАНІ́ЧНО.

Присл. до пані́чний.

Він панічно боявся будь-якого суду над собою (І. Муратов);

Військо австрійське панічно залишило поле бою і лише завдячуючи Кутузову не було винищене й полонене Наполеоном (П. Кочура);

* Образно. Слухаю – чогось панічно над хатою зашумів ліс, ніби, зірвавшись з коріння, тікав кудись (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. панічно — пані́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. панічно — Присл. до панічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панічно — Жаско, жасно  Словник чужослів Павло Штепа
4. панічно — ПАНІ́ЧНО. Присл. до пані́чний. Він панічно боявся будь-якого суду над собою (Мур., Свіже повітря.., 1962, 175); Військо австрійське панічно залишило поле бою і лише завдячуючи Кутузову не було винищене й полонене Наполеоном (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах