панічність
ПАНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. пані́чний.
Партизани в шанцях нервувались, як малі діти, — багато з них стріляло, не цілячись, заспокоюючи цими пострілами панічність і страх смерті (Ю. Янов., І, 1958, 152).
Словник української мови (СУМ-11)