парасолька
ПАРАСО́ЛЬКА, и, ж. Закріплений на палиці, обтягнутий матерією складаний каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця.
На вулицях міські жителі ходили під чорними парасольками або закутані в плащі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 90);
*Образно. Його бурхливу радість наче здув вітер, як здуває він парасольку з кульбаби (Донч., VI, 1957, 140);
*У порівн. Вибухи танцювали над окопами, як казкові парасольки (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 220).
Словник української мови (СУМ-11)