парастас
ПАРАСТА́С, у, ч., заст. Заупокійна відправа.
Старий сивий священик, обернувшись до церкви, почав правити здоровим басом парастас (Н.-Лев., III, 1956, 8);
Господар підганяв шиплячим басом.: — Скорше, скорше, а то стара пронюхає і зіпсує наш парастас (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 385).
Словник української мови (СУМ-11)