пармен

ПАРМЕ́Н, у, ч.

1. Сорт яблуні з пізніми плодами.

Пармен срібний — дуже цікавий сорт [яблуні] зі сріблястим зісподу листям (Озелен. колг. села, 1955, 85).

2. Плід цієї рослини.

Аристократичні кальвілі і пармени, яблука, які можуть лежати й лежати в сухій прохолоді льоху, а потім з’явитися на столі в січні або лютому (Собко, Біле полум’я, 1952, 59).

Значення в інших словниках

1. Пармен — Парме́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пармен — -у, ч. 1》 Сорт яблуні з пізніми плодами. 2》 Плід цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пармен — ПАРМЕ́Н, у, ч. 1. Сорт яблуні з пізніми плодами. Пармен срібний – дуже цікавий сорт [яблуні] зі сріблястим зісподу листям (з наук. літ.). 2. Плід цієї рослини.  Словник української мови у 20 томах