партачити

ПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало.

Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (Кучер, Прощай.., 1957, 210);

— Граєте в теніс? — Граю. — Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? — Ох, пане докторе, я партачу… (Вільде, На порозі, 1955, 30).

Значення в інших словниках

1. партачити — парта́чити дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. партачити — Капарити, сяк-так ліпити <�тулити>, халтурити, псувати роботу, ф. паскудити, ляпати, (пером) базґрати, дряпати; п! ПАРТОЛИТИ; дк. СПАРТАЧИТИ, зробити з лемеша швайку.  Словник синонімів Караванського
3. партачити — Спартачити, базграти, бракоробити, варганити, зварганювати, зліпити, зляпати, капарити, ляпати, ніячити, партолити, парторити, переводити, перекапущувати, перекошувати, перепартолювати, перепарторювати, перепаскуджувати, перепоганювати...  Словник синонімів Вусика
4. партачити — -чу, -чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. партачити — ПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); – Граєте в теніс? – Граю. – Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? – Ох, пане докторе, я партачу... (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
6. партачити — парта́чити робити щось невміло, неохайно, недбало; псувати (м, ср, ст)||партолити, паталашити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. партачити — Чу, -чиш, недок. Робити неякісно, псувати. Не партач роботу: якщо немає настрою, то все рівно зробиш паскудно.  Словник сучасного українського сленгу
8. партачити — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док.  Словник синонімів української мови
9. партачити — Парта́чити, -та́чу, -та́чиш, -чать; парта́ч, парта́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. партачити — Партачити, -чу, -чиш гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.  Словник української мови Грінченка