партачити

Спартачити, базграти, бракоробити, варганити, зварганювати, зліпити, зляпати, капарити, ляпати, ніячити, партолити, парторити, переводити, перекапущувати, перекошувати, перепартолювати, перепарторювати, перепаскуджувати, перепоганювати, перехарамаркувати, перехиблювати, перехняблювати, поганити, скремсати, стулити, хомутати

Фразеологічні синоніми: валити через пень колоду; зводити лемеші на швайку; зводити на нінащо; зводити нанівець; зводити на ніщо; зліпити докупи; наламати дров; орати клепкою; переводити шило на мшю; робити, аби робилося; робити абияк; робити для (задля) годиться; робити з лемеша швайку; робити курям на сміх; робити на арапа; робити на галай-балай; робити на галай і балай; робити на галь-паль; робити наперекосяк; робити на тяп-ляп; робити на хіп-хап; робити на швидку; робити на швидку руч; робити про людське око; робити стук-грюк; робити стук-грюк, аби з рук; робити сяк-так; робити так, що пальці знати; ступою латки до штанів пришивати; товкачем хліб різати; утинати до гапликів; шити білими нитками

Приповідки: То такий коваль, що уміє зробити з заліза пшик. Ремісник: старі коцюби направляє, а до нових майстра наймає. Пошив: на собаку мале, а на кота велике. Добрий з нього пастух: дає коровам виспатись. Стук-грюк, аби з рук. Утяв дядя, на себе глядя. Утяла, аж пальці знати

Про несмачні страви: Такий хліб удався, що кіт би за шкуру сховався. Спекла Луця, не схоче їсти й цюця. Пекла — бодай катових рук не втекла! Місила — бодай трясця трусила! Борщ—хоч на собаку вилий, хоч голову мий. Добра каша: крупина за крупиною ганяється з дрючиною

Значення в інших словниках

1. партачити — парта́чити дієслово недоконаного виду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. партачити — Капарити, сяк-так ліпити <�тулити>, халтурити, псувати роботу, ф. паскудити, ляпати, (пером) базґрати, дряпати; п! ПАРТОЛИТИ; дк. СПАРТАЧИТИ, зробити з лемеша швайку.  Словник синонімів Караванського
3. партачити — -чу, -чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. партачити — ПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); – Граєте в теніс? – Граю. – Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? – Ох, пане докторе, я партачу... (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
5. партачити — парта́чити робити щось невміло, неохайно, недбало; псувати (м, ср, ст)||партолити, паталашити  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. партачити — Чу, -чиш, недок. Робити неякісно, псувати. Не партач роботу: якщо немає настрою, то все рівно зробиш паскудно.  Словник сучасного українського сленгу
7. партачити — ПАРТА́ЧИТИ зневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИ зневажл., КАПА́РИТИ зневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИ зневажл., БА́ЗГРАТИ зневажл., МА́ЗАТИ зневажл., МАЗЮ́КАТИ зневажл. (перев. писати, малювати). — Док.  Словник синонімів української мови
8. партачити — Парта́чити, -та́чу, -та́чиш, -чать; парта́ч, парта́чте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. партачити — ПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., зневажл. Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (Кучер, Прощай.., 1957, 210); — Граєте в теніс? — Граю. — Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію?...  Словник української мови в 11 томах
10. партачити — Партачити, -чу, -чиш гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.  Словник української мови Грінченка