партачити
ПАРТА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., зневажл.
Робити, виконувати що-небудь невміло або неохайно, недбало.
Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер);
– Граєте в теніс? – Граю. – Чи схотіли б коли зі мною зіграти партію? – Ох, пане докторе, я партачу... (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)