паскудненький
ПАСКУ́ДНЕНЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до паску́дний.
[Коломійчиха:] Оце замість сподіваного багатства послав мені господь зятька! [Свиридиха:] Нема що гріха таїти, — паскудненький… (Стар., Вибр., 1959, 328).
Словник української мови (СУМ-11)