паскудненький
ПАСКУ́ДНЕНЬКИЙ, а, е, розм., зневажл.
Зменш. до паску́дний.
[Коломійчиха:] Оце замість сподіваного багатства послав мені господь зятька! [Свиридиха:] Нема що гріха таїти, – паскудненький... (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)