Словник української мови у 20 томах

паскудненький

ПАСКУ́ДНЕНЬКИЙ, а, е, розм., зневажл.

Зменш. до паску́дний.

[Коломійчиха:] Оце замість сподіваного багатства послав мені господь зятька! [Свиридиха:] Нема що гріха таїти, – паскудненький... (М. Старицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. паскудненький — паску́дненький прикметник зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. паскудненький — -а, -е, зневажл. Зменш. до паскудний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паскудненький — ПАСКУ́ДНЕНЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до паску́дний. [Коломійчиха:] Оце замість сподіваного багатства послав мені господь зятька! [Свиридиха:] Нема що гріха таїти, — паскудненький… (Стар., Вибр., 1959, 328).  Словник української мови в 11 томах