паскудненький
ПАСКУ́ДНЕНЬКИЙ, а, е, розм., зневажл.
Зменш. до паску́дний.
[Коломійчиха:] Оце замість сподіваного багатства послав мені господь зятька! [Свиридиха:] Нема що гріха таїти, – паскудненький... (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паскудненький — паску́дненький прикметник зневажл. Орфографічний словник української мови
- паскудненький — -а, -е, зневажл. Зменш. до паскудний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паскудненький — ПАСКУ́ДНЕНЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до паску́дний. [Коломійчиха:] Оце замість сподіваного багатства послав мені господь зятька! [Свиридиха:] Нема що гріха таїти, — паскудненький… (Стар., Вибр., 1959, 328). Словник української мови в 11 томах