паскудний

ПАСКУ́ДНИЙ, а, е, розм.

1. Вимазаний, заповнений і т. ін. якимсь брудом; забруднений.

Знаю, що недалечко, бо лампочка стала притухати: паскудний забой – огонь часто гас (С. Черкасенко).

2. Позбавлений моральної чистоти; нецнотливий, недоброчесннй.

– Вона з мене сміється з своїм паскудним коханцем, – думала Онися (І. Нечуй-Левицький);

На площі Лорето .. висіли головами вниз проклятий дуче і його паскудна коханка (П. Загребельний);

// Належний морально нечистій людині.

Її чиста душа не могла примиритися з мерзотністю тіуна. До неї він простяг свої паскудні пазури, хотів збезчестити (А. Хижняк);

// Який має непристойний зміст (про слово, вираз і т. ін.).

[Зінько:] Де це ти таку паскудну пісню переняла? (М. Кропивницький);

Батюшка нахиляється до Василенка і тихо, щоб ніхто не почув, обзиває його паскудним словом (М. Стельмах).

3. перен. Пов'язаний із шахрайством.

– Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще в дві інші паскудні справи (І. Франко).

4. перен. Про особу або предмет, які в чиїх-небудь очах не мають ніякої вартості; нікчемний.

Жах, що якийсь паскудний папірець бере владу над нашим життям, нашим правом на щастя, а ми – мовчки погоджуємося з цим (Ірина Вільде);

П'янюга, не так давно паскудний митник, вважає себе господарем княжого добра (Д. Міщенко).

5. перен., лайл. Який викликає огиду.

Ось де ти, паскудна задрипанко, гостюєш! (Л. Яновська);

– Що ви робите, розбишаки? Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи? (Ю. Смолич).

6. перен. Негарний, непривабливий через зовнішні дефекти.

[Микита:] Нехай би я був паскудний на вроду або ж злодій чи шибеник... Чому ж Одарка не хоче мене любить? (М. Кропивницький);

Була [удовиця] на диво паскудна: як виглядала у вікно, то потім три дні собаки на те вікно гавкали (Г. Хоткевич);

// З поганими смаковими якостями; дуже несмачний.

– Який паскудний огірок! Я зроду таких поганих огірків не їла (І. Нечуй-Левицький);

Кривдять нас дозорці, дають нам паскудну страву (І. Франко).

7. перен. Чим-небудь зіпсований, поганий, мерзенний, гидкий.

– От і зрозумій цих дівчат, – гірко думав Тимко. – .. Напевно, вони тільки для того й народжені на світ божий, щоб свій характер паскудний показувати (Григорій Тютюнник);

Такого паскудного настрою у Петька Хоменка вже давно не було (М. Трублаїні).