паскудний

Запаскуджений, забруджений; (морально) недоброчесний, нецнотливий, розпусний; (вираз) непристойний, (- річ) нікчемний; ЛАЙ. БРИДКИЙ; (на вроду) негарний, гидкий, плюгавий; (- якість) поганий, мерзенний, зіпсутий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

паскудний — паску́дний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
паскудний — див. гидкий; поганий Словник синонімів Вусика
паскудний — -а, -е, розм. 1》 Вимазаний, заповнений і т. ін. якимсь брудом; забруднений. 2》 Позбавлений моральної чистоти; нецнотливий, недоброчесний. || Належний морально нечистій людині. || Який має непристойний зміст (про слово, вираз і т. ін.). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
паскудний — ПАСКУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Вимазаний, заповнений і т. ін. якимсь брудом; забруднений. Знаю, що недалечко, бо лампочка стала притухати: паскудний забой – огонь часто гас (С. Черкасенко). 2. Позбавлений моральної чистоти; нецнотливий, недоброчесннй. Словник української мови у 20 томах
паскудний — паску́дний 1. поганий, противний (про характер, погоду, роботу тощо)(м, ср, ст)||кепський 2. огидний, мерзенний, нікчемний (про людину)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
паскудний — БРИДКИ́Й (про людину, обличчя і т. ін. — дуже негарний), ПРЕПОГА́НИЙ підсил. розм., ПАСКУ́ДНИЙ підсил. розм.; ВІДРА́ЗЛИВИЙ (який відштовхує своїм виглядом); ВИРОДЛИ́ВИЙ, ПОТВО́РНИЙ підсил., ПОЧВА́РНИЙ розм. рідше, ПОЧВА́РЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
паскудний — Паску́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
паскудний — ПАСКУ́ДНИЙ, а, е, розм. 1. Вимазаний, заповнений і т. ін. якимсь брудом; забруднений. 2. Позбавлений моральної чистоти; нецнотливий, недоброчесннй. — Вона з мене сміється з своїм паскудним коханцем, — думала Онися (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
паскудний — Паскудний, -а, -е Мерзкій. До якого зухвальства дійшло паскудне хлопство. Стор. МПр. 100. Словник української мови Грінченка