пахілля

ПА́ХІЛЛЯ, я, с., діал. Пахощі.

І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг — все тонко дихає першим весняним пахіллям (Стельмах, І, 1962, 221);

Стружки.. шелестіли й шелестіли під пальцями і все дратували француза своїм пахіллям, таким знайомим Раймондові ще з далеких років дитинства (Загреб., Європа 45, 1959, 439).

Значення в інших словниках

1. пахілля — па́хілля іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. пахілля — -я, с., діал. Пахощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пахілля — ПА́ХІЛЛЯ, я, с., діал. Пахощі. І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг – все тонко дихає першим весняним пахіллям (М. Стельмах); Стружки ..  Словник української мови у 20 томах
4. пахілля — ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І.  Словник синонімів української мови