Великий тлумачний словник сучасної мови

пахілля

па́хілля

-я, с., діал.

Пахощі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пахілля — па́хілля іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. пахілля — ПА́ХІЛЛЯ, я, с., діал. Пахощі. І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг – все тонко дихає першим весняним пахіллям (М. Стельмах); Стружки ..  Словник української мови у 20 томах
  3. пахілля — ПА́ХОЩІ мн. (приємний запах), АРОМА́Т, ПО́ВІВ поет., ПА́ХОЩ рідше, ПА́ХІЛЛЯ діал.; ТРУ́НОК (сильний, п'янкий запах). На Ватю ніби звідкілясь пахнуло теплом, ароматом саду, пахощами пишного квітника (І.  Словник синонімів української мови
  4. пахілля — ПА́ХІЛЛЯ, я, с., діал. Пахощі. І тополя, і потемніла од вологи на відсонні стріха, і прісний ніздрюватий сніг — все тонко дихає першим весняним пахіллям (Стельмах, І, 1962, 221); Стружки..  Словник української мови в 11 томах