педантка

ПЕДА́НТКА, и, ж. Жін. до педа́нт.

Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна, — єсть уже велика користь для дітей (Л. Укр., V, 1956, 129);

— Я ночував дома. У своєї дружини.. Ось вам і довідка про це.. — Не гоже вам говорити неправду.. Ви ночували не в дружини.. Крім печатки, я бачу ще тут [у папірці] і дату: сьогоднішнє число! Це мені і дає підставу твердити, що ви ночували не в дружини своєї, а у нареченої. — Ох, і педантка ж ви, Ївго Борисівно! Та яка ж різниця! (Головко, І, 1957, 479).

Значення в інших словниках

1. педантка — педа́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. педантка — и. Жін. до педант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. педантка — ПЕДА́НТКА, и, ж. Жін. до педа́нт. Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна, – єсть уже велика користь для дітей (Леся Українка); – Я ночував дома. У своєї дружини .. Ось вам і довідка про це ..  Словник української мови у 20 томах