педантичність
ПЕДАНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. педанти́чний.
За педантичність, за манеру повчати в класі її не любили (Донч., V, 1957, 232);
Застебнутий на всі гудзики, гладко причесаний, акуратний до педантичності, він знову був той самий суворий і гордий комісар, якому хотіли наслідувати його підлеглі (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 200).
Словник української мови (СУМ-11)