педантичність

ПЕДАНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. педанти́чний.

За педантичність, за манеру повчати в класі її не любили (О. Донченко);

Застебнутий на всі гудзики, гладко причесаний, акуратний до педантичності, він знову був той самий суворий і гордий комісар, якому хотіли наслідувати його підлеглі (Д. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. педантичність — педанти́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. педантичність — -ності, ж. Властивість за знач. педантичний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. педантичність — ПЕДАНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. педанти́чний. За педантичність, за манеру повчати в класі її не любили (Донч., V, 1957, 232); Застебнутий на всі гудзики, гладко причесаний, акуратний до педантичності...  Словник української мови в 11 томах