педантка

ПЕДА́НТКА, и, ж.

Жін. до педа́нт.

Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна, – єсть уже велика користь для дітей (Леся Українка);

– Я ночував дома. У своєї дружини .. Ось вам і довідка про це .. – Не гоже вам говорити неправду .. Ви ночували не в дружини .. Крім печатки, я бачу ще тут [у папірці] і дату: сьогоднішнє число! Це мені і дає підставу твердити, що ви ночували не в дружини своєї, а у нареченої. – Ох, і педантка ж ви, Ївго Борисівно! Та яка ж різниця! (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. педантка — педа́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. педантка — и. Жін. до педант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. педантка — ПЕДА́НТКА, и, ж. Жін. до педа́нт. Уже одно те, що в школі є людина не лиха, не черства педантка і притім чесна, — єсть уже велика користь для дітей (Л. Укр., V, 1956, 129); — Я ночував дома. У своєї дружини.. Ось вам і довідка про це..  Словник української мови в 11 томах