пеленати
ПЕЛЕНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., рідко. Загортати в пелюшки.
Тяжка, гірка жіноча доля була. А це ж наші рідні мами. Мами, що в сльозах і муках нас родили, пеленали, сповивали й годували (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 74);
*Образно. Ти жниво пеленаєш в перевесла, І сповиваєш теплими руками (Стельмах, Жито.., 1954, 67);
*У порівн. Синій туманець до саду заходить, Брязкає стиха, легенько торкає, Начеб дитя пеленає… (Ус., Листя.., 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)