передовірений

ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передові́рити;

// передові́рено, безос. присудк. сл.

— Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? — весело задирався до опішнянців Андріяка. — Розучились уже святі, — в тон йому відповідали земляки. — Тепер нам передовірено… (Гончар, Таврія, 1952, 25).

Значення в інших словниках

1. передовірений — передові́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. передовірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до передовірити. || передовірено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до передові́рити. Знову передовірена машина; // передові́рено, безос. пред. – Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? – весело задирався до опішнянців Андріяка.  Словник української мови у 20 томах