передовірений

передові́рений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до передовірити.

|| передовірено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. передовірений — передові́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до передові́рити. Знову передовірена машина; // передові́рено, безос. пред. – Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? – весело задирався до опішнянців Андріяка.  Словник української мови у 20 томах
3. передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передові́рити; // передові́рено, безос. присудк. сл. — Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? — весело задирався до опішнянців Андріяка. — Розучились уже святі, — в тон йому відповідали земляки.  Словник української мови в 11 томах