передовірений

ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до передові́рити.

Знову передовірена машина;

// передові́рено, безос. пред.

– Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? – весело задирався до опішнянців Андріяка. – Розучились уже святі, – в тон йому відповідали земляки. – Тепер нам передовірено... (О. Гончар);

// у знач. ім. передові́рений, ного, ч.

– Тоді, князю, так: довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. передовірений — передові́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. передовірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до передовірити. || передовірено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передовірений — ПЕРЕДОВІ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до передові́рити; // передові́рено, безос. присудк. сл. — Так, кажете, земляки, що не святі горшки ліплять? — весело задирався до опішнянців Андріяка. — Розучились уже святі, — в тон йому відповідали земляки.  Словник української мови в 11 томах