передрікати
ПЕРЕДРІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРЕКТИ́, речу́, рече́ш; мин. ч. передрі́к, рекла́, ло́; наказ. сп. передречи́; док., перех. Передбачати, передвіщати майбутнє; пророчити.
Вчителі передрікали йому блискучий шлях життя, однаково чи буде Геннадій художником, чи буде артистом (Вол., Місячне срібло, 1961, 15);
В. І. Ленін геніально передбачав і передрікав майбутні грандіозні завоювання радянської науки, що тепер стали дійсністю (Рад. Укр., 15.VI 1961, 1);
Хоч славнозвісний професор і передрік смерть у найближчі години, Аркадій промучився ще понад тиждень (Вільде, На порозі, 1955, 312).
Словник української мови (СУМ-11)