передрімати
ПЕРЕДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. Подрімати деякий час.
— А то ж усе його праця, механізаторова! Як зайшла збиральна, дві-три години передрімає десь на кулаці і вже подавсь, уже на комбайні… (Гончар, Тронка, 1963, 211);
Передрімавши, вони слухали всю ніч гуркіт канонади (Хижняк, Тамара, 1959, 264).
Словник української мови (СУМ-11)